Очікує на перевірку

Дзвінкий ретрофлексний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінкий ретрофлексний африкат
ɖ͡ʐ
d͡ʐ
Номер МФА106 (137)
Кодування
HTML (десяткове)ɖ​͡​ʐ
Юнікод (hex)U+0256 U+0361 U+0290
X-SAMPAdz`
Кіршенбаумdz.
Звучання
noicon

Дзвінкий ретрофлексний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɖ͡ʐ⟩ (спрощено — ⟨dʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ//d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного африката — /d͡ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Дзвінка ретрофлексна африката
  • Дзвінкий ретрофлексний африкат (англ. Voiced retroflex affricate)
  • Дзвінкий ретрофлексний африкат-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant affricate)
  • Дзвінкий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого ретрофлексного африката:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
Кховар ݮنݮیر [ɖ͡ʐanɖ͡ʐer] лічба Див. білоруська фонетика
китайська (У) [ɖ͡ʐa] довгий
польська[2][3] em [ɖ͡ʐɛm] джем Див. польська фонетика
російська[3][4] джем [ɖ͡ʐɛm] джем Два окремі звуки [d][ʐ]. Див. російська фонетика
сербська џем [ɖ͡ʐê̞m] джем Див. сербська фонетика
словацька[5] ús [ɖ͡ʐuːs] сік Див. словацька фонетика
українська джерело [ɖ͡ʐɛrɛˈlɔ] Див. українська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 21 березня 2016
  • Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 червня 2022
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Lightner, Theodore M. (1972), Problems in the Theory of Phonology, I: Russian phonology and Turkish phonology, Edmonton: Linguistic Research, inc
  • Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 21 березня 2016
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.